ВЕНОТОН

В статті представлена клінічна ефективність капсулярної форми препарату Венотон.  Відмічено, що Венотон є ефективним препаратом для консервативного лікування варикозної хвороби. Суб'єктивно у пацієнтів при 20 денному прийомі препарату наголошується зниження больових відчуттів, важкості, набряків нижніх кінцівок.
При поведінці реовазографії після лікування відмічається позитивна динаміка ряду показників без достовірних відмінностей між ними. Це свідчить про необхідність  більш тривалого застосування Венотона для лікування верикозної хвороби.
Отримані результати ультразвукової доплерографії судин нижніх кінцівок свідчать про поліпшення руху крові в підшкірних венах гомілок, особливо в місці варикозу.

В.С.Ткачишин, Н.Ю.Ткачишина
КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРЕПАРАТУ « ВЕНОТОН » В ЛІКУВАННІ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ
Кафедра гігієни праці та професійних захворювань
 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, Київ
Діагностичний центр Дорожньої клінічної лікарні  №2 ст. Київ

Вступ. Варикозна хвороба ( ВХ ) з ураженням вен нижніх кінцівок широко поширене захворювання судин, яким страждає 15-17% населення України [ 5 ]  в цілому та 25% працездатного населення нашої держави [ 3 ]. Проблема ранньої діагностики та своєчасного адекватного лікування ВХ була і залишається актуальною на сучасному етапі. Актуальність проблеми пояснюється тим, що при несвоєчасному встановлені  діагнозу та неефективному лікуванні ВХ має тенденцію до швидкого прогресування. Цей процес супроводжується тривалими строками тимчасової непрацездатності, а в наступному призводить до стійкої непрацездатності. Встановлення групи інвалідності у досить молодому віці призводить до значних економічних втрат.
Серед багатьох потенційних механізмів розвитку ВХ основними вважаються  поєднання конституціональної схильності і факторів, які утруднюють венозний відтік [5]. Серед таких факторів виділяють слабість стінок вен, недостатність їхніх клапанів, надмірні навантаження  на нижні кінцівки, пов’язані з тривалим стоянням і переходами під час виконання  повсякденних виробничих операцій в процесі трудової діяльності[1,3].
Підвищення внутрішньочеревного тиску. Обумовлене напругою черевної стінки, при відсутності скорочення м’язів нижніх кінцівок створює перешкоду до відтоку крові з вен нижніх кінцівок, тому ВХ  характеризується прогресуючим перебігом з розвитком незворотних змін в стінках повернених, глибоких та комунікантних  вен і оточуючих тканинах. По мірі прогресування ВХ ускладнюється  тромбозами тромбофлебітами, а також трофічними розладами на шкірі аж до утворення великих варикозних виразок, що погано піддаються лікуванню.
ВХ супроводжується розвитком хронічної венозної недостатньої  (ХВН) [2].
Виділяють 4 ступеня розвитку ХВН [3]:
1.    Компенсована форма.
2.    Варикозна форма посттробмофлебітичної хвороби.
3.    Посттробмофлебітична хвороба з екземами, дерматитом з прогресуючим перебігом.
4.    З вазо трофічними виразками і тривалим перебігом патологічного процесу та, як правило,  з неефективністю лікування, що проводиться.
Для лікування ВХ використовуються різноманітні методи хірургічного і консервативного лікування [1,7]. Із консервативних методів лікування застосовують препарати місцевої дії при нанесенні на зону ураження та системної дії при пероральному прийомі.
На сучасному етапі  проводиться постійний пошук нових високоефективних препаратів для лікування ВХ.

Матеріали та методи.
В проведеній роботі з метою лікування ВХ нами застосувався комбінований вітчизняний препарат рослинного походження Венотон, що випускається компанією «Дана, Я». препарат має « Свідоцтво про Державну реєстрацію спеціальних харчових продуктів МОЗ України №963 від 09.06.2006 року».
Венотон складається із чотирьох наступних основних складових активних компонентів, які характеризуються [6]:
1.    Плоди гіркого каштану ( каштан кінський, каштан звичайний) містять каштановий сапонін (есцин), дубильні речовини, флавонглікозиди. Основна діюча речовина – есцил (кумарин) має антикоагуляційні властивості. Застосування каштанів у лікувальних цілях в якості засобу народної медицини відоме вже давно, але основний механізм його позитивного впливу при ряді захворювань був уперше відкритий лише в 1896 році. На сучасному етапі есцин входить у склад великої кількості лікарських засобів для лікування ВХ.
2.    Трава буркуну лікарського містить мелілотін, сапоніни, дубильні речовини, флавоноїди, слиз і небагато ефірної олії (насамперед у квітках). З метілотіну під час сушіння шляхом ферментативного розчеплення виділяється кумарин. Завдяки буркунові резистентність вен до впливу несприятливих чинників підвищується, а проникність вен знижується.
3.    Плоди софори японської містять алкалоїди (пахікарпін, софокарпін), флавоноїди, основним з яких є рутин та глікозиди.Має кровозупиняючі протипоказальні, репаративні властивості. Компоненти плодів зменшують проникність судин, ламкість капілярів,,. Покращують обмін речовин.
4.    Листя кропиви дводомної (великолистової, пекучої) містять флавоноїди, хлорофіл, каротиноїди, вітаміни, мінеральні солі, бета-ситостерін, рослинні кислоти. Кропива поліпшує обмін речовин. Екстракт листя кропиви широко відомий як ефективний кровозупиняючий засіб.
Таким чином, препарат є комплексним, отриманий з натуральної рослинної сировини.

В умовах поліклінічного відділення Дорожньої клінічної лікарні №2ст.Київ проведено обстеження та лікування препаратом Венотон 40 осіб (12 чоловіків, 28 жінок) віком від 40 до 60 років з ВХ та І-ІІІ ступеня.
Препарат приймався перорально протягом 20 днів по 1 капсулі (0,35 г) 3 рази на день (1капсула - вранці, 1капсула – вдень, 1 капсула - ввечері ) після прийому їжі. Лікування проводиться у вигляді монотерапії ВХ із застосування лише Венотону.
Протипоказання до застосування препарату Венотон є індивідуальна чутливість до його компонентів, яка проявлялася у вигляді больових відчуттів, тягнучого характеру по ходу ураження вен нижніх кінцівок. Таких пацієнтів до обстеженої групи не включали.
Оцінка ефективності застосування Венотон в лікуванні ВХ проводилася на основі суб’єктивних критеріїв оцінки самопочуття хворого та об’єктивних даних отриманих при проведенні інструментальних  методів обстеження. Із інструментальних методів обстеження застосувалася реовазографія та ультразвукова доплерографія судин нижніх кінцівок.
Суб’єктивними критеріями оцінки стану хворого були:
1.    Наявність болі або відчуття важкості в ногах.
2.    Набряки ніг.
3.    Судоми листових м’язів.
Реовазографія (РВГ) проводилась  на апараті системи комп’ютерної реографії «Реґіна - 2000» з програмним забезпеченням згідно загальноприйнятої методики [4]. Дослідження виконували в стані спокою при горизонтальному положенні нижніх кінцівок,  а також при виконанні ортостатичної функціональної проби (піднімання кінцівок під кутом 45° до горизонту) та при виконанні локального фізичного навантаження (згинання та розгинання стоп) з метою визначення ступеня і якості  порушень периферичної гемодинаміки. Регіон обстеження – гомілки.
Оцінка реовазограм проводилася за якісними та кількісними показниками згідно загальноприйнятими методиками. Вивчали наступні показники: кровонаповнення  судин (реоваграфічний показник РП), тонус артеріальних судин (час підйому реограми -t), діастолічний індекс – показник артеріального та венозного кровоточу – (відношення амплітуди реограмы в діастолу до амплітуди реограми в систолу - ДСІ), дикротичний індекс -  показник периферичного опору (відношення амплітуди інцизури до амплітуди реограми в систолу - ДКІ).
Ультразвукова доплерографія судин нижніх кінцівок проводилася ежимі триплексного сканування на апараті LOGIQ -9 фірми GF. Оцінювались наступні показники: лінійна швидкість кровотоку в систолу та діастолу (ЛШК см/сек.), діаметр підшкірної вени (D, см), діаметр вени в ділянці варикозу (DV, см).
Обстеження проводилось двократно: до та після лікування з інтервалом у 20 днів відповідно до строків прийому препарату.
Результати та обговорення. В результаті проведених досліджень відмічається позитивна динаміка ряду суб’єктивних та об’єктивних показників.
Динаміка суб’єктивних показників приведена у таблиці 1.

Таблиця 1.
Динаміка суб’єктивної симптоматика під час лікування ВХ Венотоном.

Симптоми

 До лікування
Відсутні    Виражені 
Після лікування
Відсутні    Менш виражені    Стан без змін
 Біль або відчуття важкості в ногахг  4/10        36/910  15/37,5        18/45                   7/17,5
 Набряки ніг
 6/15        34/85  22/55           13/32,5                5/12,5
 Судоми литкових м’язів  12/30      28/70  26/65           10/25                    4/10

Примітка: у чисельнику приведено абсолютні значення по кількості пацієнтів у знаменнику – відсоткові значення (кількість осіб/% значення).
Виходячи з приведених даних таблиці, відмічається суб’єктивне покращення самопочуття хворих на ВХ з різними ступенями ХВН, що характеризується зменшення інтенсивності вказаних клінічних проявів захворювання аж до їх зникнення.
Суб’єктивні дані підтверджуються отриманими кількісними показниками РВІ, які представлені у таблиці 2.
Отриманні дані вказують, що після прийому препарату відбулося збільшення значень показників, які характеризують кровозабезпечення кінцівок, зменшення тонусу артеріальних судин, зменшення периферичного опору та поліпшення венозного відтоку як при вихідному положенні кінцівок, так і після функціональних проб.
 
Таблиця 2
ДИНАМІКА РВГ - ПОКАЗНИКІВ ДО ТА ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ
(табл.приведена в оригіналі клінічних висновків)

Патологія вен також характеризується таким якісним показником. Як наявність дихальних хвиль, які особливо чітко фіксуються при проведенні функціональних проб. Потрібні хвилі реєструвалися у 28 обстежених осіб, що складає 70%. Після проведеного лікування наявність дихальних хвиль спостерігалася у 17 осіб (42,5%). Також у 82,55 обстежених (33 хворих) до лікування відмічено наявність пре систолічної хвилі, що є однією якісною ознакою венозного застою. Після проведеного лікування Вено тоном пре систолічна хвиля реєструвалась лише у 12 хворих (30%). При цьому у цих   пацієнтів пресистолічна хвиля зберігалась і при проведенні ортостатичної проби, що вказувало на більш глибоке ураження венозної стінки у цих осіб.
В таблиці 3 приведено дані ультразвукової доплерографії судин нижніх кінцівок.

Таблиця 3
Динаміка даних ультразвукової доплерографії судин нижніх кінцівок в процесі лікування

 Показники До лікування
 Після лікування
 ЛШК систол, см/сек  7,5  8,0
 ЛШК діастол, см/сек  0  4,3
 D, см  0,35  0,29
 DV, см  0,50 0,36

Дані таблиці 3 свідчать про покращення руху крові в підшкірних венах, на що вказує підвищення показників лінійної швидкості кровоточу, а також про зменшення діаметру вен, особливо в місті варикозу.
Висновки:
1.    Капсули Венотон є ефективним препаратом для консервативного лікування ВХ.
2.    Суб’єктивно у пацієнтів при прийомі препарату тричі на день на протязі трьох тижнів відмічається зниження больових відчуттів, важкості, набряків нижніх кінцівок, судом у литкових м’язах.
3.    При двократному проведенні РВГ (до та після лікування)відмічається позитивна динаміка ряду показників без достовірної різниці між ними. Це свідчить про необхідність більш тривалого застосування Венотну для лікування ВХ.
4.    Отримані результати ультразвукової доплерографії судин нижніх кінцівок свідчать про покращення руху крові в підшкірних венах, на що вказує підвищення показників лінійної швидкості кровоточу, а також про зменшення діаметру вен особливо в місті верикозу.

Література
1.    Гусак В.К., Ильющенко С.В., Штутин А.А. Отдаленные результаты хирургического лечения варикозной болезни, осложненной клапанной недостаточностью глубоких вен нижних конечностей //Укр. мед. часопис 2002 №5.  С. 142-144.
2.    Дрюк Н.Ф., Чернуха Л.М., Гуч А.А. Варикозная болезнь – простая и/или сложна проблема? //Doctor. – 2003. - №4. – С. 66-69
3.    принципы и критерии диагностики профессиональных заболнваний. Руководство для врачей /Под. ред.Н.Г. Карнауха. – Кривой Рог, 1998. – С. 47-48.
4.    Ронки М.А., Ыванов Л.Б. Реография в клинической практике. Москва. 1997. – 403 с.
5.    Сухарев И.И. Варикозная болезнь нижних конечностей. Лікування та діагностика – 2000. - №2. – С.33-38.
6.    В.С. Ткачишин, Н.Ю. Ткачишина. Стандартизированные схемы применения биологически активных добавок компании «CaliVita International» в медицинской практике. – ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 102 с.
7.    В.С.Ткачишин, С.Г. Сова. Застосування препарату «Репарил- гель Н» в комплексному лікуванні варикозної хвороби // Ліки. – 2004. - № 1-*2. С. 129-132.


В.С. Ткачишин, Н.Ю. Ткачишина
Доцент кафедри гігієни праці
та професійних захворювань
національного медичного
університету, д.м.н., доцент